Стримінговий бізнес у Бірмінгемі почав своє зростання із розгалуженої мережі відеовиробничих компаній та розвитку ІТ-сектору. Останній, до слова, активно почав формуватися ще у 1960–1970-х роках. Неабияким каталізатором у розвитку стрімінгового бізнесу стали інвестиції в галузь світових гравців.
Нині Бірмінгем є другою базою для BBC, що сприяє значному прискоренню розвитку місцевої медіаінфраструктури. У кілька останніх років, а саме у 2024–2025 місто залучило інвестиції від таких гігантів, як Netflix. При цьому в Бірмінгемі активно розвиваються власні стримінгові компанії та медіаплатформи, наприклад, компанія UK Media City. Більш детально тут: birmingham-future.com.
Стрімінговий контекст
Перш ніж розповісти про бірмінгемську стрімінгову компанію UK Media City, кілька слів про особливу роль Бірмінгема в історії медіа та промисловості Великої Британії загалом, адже дві ці галузі досить тісно пов’язані. Як відомо, Бірмінгем асоціюється з промисловою революцією, металургією та виробництвом.
Але жити виключно минулими досягненнями не можливо, світ розвивається та удосконалюється. Відтак місто поступово здійснило економічну та культурну перебудову, починаючи з другої половини XX століття. Ця трансформація відкрила шлях для нових секторів, серед яких були такі сучасні та креативні галузі, як медіа та цифрові технології.
Бірмінгем — не тільки велика регіональна метрополія, а й один із головних медіацентрів поза Лондоном. Протягом десятиліть місто є місцем розташування основних аудіовізуальних інфраструктур, зокрема, телевізійних студій, незалежних виробничих компаній та регіональних філій національних мовників. Так само неабияку роль відіграла історична присутність BBC у Вест-Мідленді, яка суттєво посприяла підготовці та навчанню кваліфікованих фахівців та створенню стійкої медіаекосистеми.
З початком 2000-х років Бірмінгем так само став важливим центром креативних індустрій. Державні та приватні ініціативи підтримують розвиток кіно, телебачення, музики та цифрових технологій. Такі простори, як Custard Factory в районі Дігбет, стають символами цих змін. Колишні заводи перетворюються на місця, де придумують стартапи, створюють креативні студії та технологічні компанії. Ця стрімка динаміка не могла не сприяти залученню нового покоління фахівців у галузі медіа та аудіовізуальних засобів.
У цьому контексті стрімінг та технології мовлення попадають у вельми сприятливе підґрунтя. Попит на послуги прямого мовлення, передачі сигналів та аудіовізуального виробництва зростає, що зумовлено культурними подіями, установами, підприємствами та міжнародними спільнотами, присутніми в місті. А оскільки Бірмінгем, як відомо, характеризується ще й неабиякою етнічною та культурною різноманітністю, то це породжує специфічні потреби в мовленні за кордон, зокрема, через супутник та Інтернет.
Стрімінг. Початок
Саме в цьому середовищі й здійснюється діяльність UK Media City. Компанія не позиціює себе, як виробник культурного контенту в класичному розумінні. Радше вона є технічним учасником, необхідним для функціонування, як місцевої, так і національної медіаекосистеми. UK Media City бере участь у створенні так званої «невидимої інфраструктури» медіа, яка дозволяє зображенню і звуку перетинати кордони та досягати найвіддаленіших аудиторій.
З усього стає зрозумілим, що розташування UK Media City в Бірмінгемі не є випадковим. Воно відображає позиціювання міста, як перехрестя між промисловою традицією та цифровими інноваціями. Пропонуючи послуги супутникового мовлення, прямої трансляції та професійного мовлення, компанія задовольняє потреби різноманітної медіамережі, що складається, як із місцевих організацій, так і з міжнародних клієнтів. Таким чином, вона вписується в широку мережу технічних компаній, виробників і мовників, які роблять Бірмінгем повноцінним медіацентром.
Так само слід відзначити, що приклад UK Media City ілюструє ще одну знакову тенденцію аудіовізуального ландшафту сучасності. Мова про часткову децентралізацію медіадіяльності, та розповсюдження її за межі Лондона. Й у цьому контексті Бірмінгем стає тим місцем, де невеликі компанії можуть не тільки стабільно розвиватися, але й спиратися на місцеву громаду, міцну інфраструктуру та постійний попит на послуги мовлення.
З цього погляду UK Media City сприяє не тільки розвитку місцевої економіки, але й переосмисленню ролі великих регіональних міст в епоху стрімінгу та цифрової комунікації.
Три центри
Щоб огляд був більш об’єктивним, кілька слів про те, як працюють стрімінгові сервіси в інших містах великої Британії. Відомо, що в сучасному медіапросторі країни, саме Бірмінгем, Манчестер і Лідс виступають, як три основні регіональні центри. Кожен із цих центрів втілює специфічну модель розвитку аудіовізуальної та цифрової індустрії. Відтак порівняння цих міст дозволить краще зрозуміти особливе місце, яке займає Бірмінгем і, як наслідок, такі компанії, як UK Media City.
Розпочнемо з Манчестера, який часто вважають медіастолицею Північної Англії. Створення MediaCityUK у Солфорді, місті в графстві Великий Манчестер, вважається поворотним у децентралізації британських медіа. Розміщення BBC та ITV у цьому комплексі призвело до виняткової концентрації фінансових, технічних та людських ресурсів.
Отже, манчестерська модель базується на сильній присутності основних національних гравців, міжнародній видимості та інтенсивному виробництві контенту для широкої аудиторії. Така централізація однозначно посприяла інноваціям у великому масштабі, але при цьому, залишилось менше місця для невеликих незалежних структур.
Що стосується Лідса, то тут більш розвинута фрагментована та спеціалізована модель. Місто завжди було важливим центром цифрових медіа, журналістики, інформаційних технологій та виробництва онлайн-контенту. На відміну від Манчестера, замість того, щоб робити ставку на великі символічні інфраструктури, Лідс спирається на щільну мережу середніх компаній, цифрових агентств та стартапів. Як наслідок, такий підхід сприяє гнучкості, можливості експериментів та диверсифікації форматів, зокрема, це якраз стосується галузі стрімінгу та інтерактивних медіа.
Особливості Бірмінгема
Особливістю ж Бірмінгема, є те, що місто займає проміжне положення між цими двома моделями. На відміну від Манчестера, він не є центром великих національних мовників, але має давню медіаекосистему, яка досить глибоко вкорінена в промислову та культурну історію міста. А на відміну від Лідса, Бірмінгем має дещо ширшу демографічну базу та виняткову культурну різноманітність, що породжує специфічні потреби в аудіовізуальному мовленні, зокрема, для міжнародної аудиторії.
Відтак стає зрозумілим, у якому проміжному просторі доводиться знаходити своє місце таким компаніям, як UK Media City. Компанія втілює модель, засновану на наданні спеціалізованих технічних послуг, а не на виробництві контенту у великому масштабі. Таким чином, Бірмінгем видається сприятливим середовищем для появи гравців, здатних поєднати важку інфраструктуру традиційного мовлення з новими вимогами цифрового стримінгу.
Джерела: