Не проходить і місяця, щоб демонтажні бригади не зрівняли із землею якусь із пам’яток Бірмінгема. Усе це, безперечно, суттєво змінює ідентичність, а відтак і особистість міста. Причому зовсім не важливо, що саме демонтують, старий паб, музичну залу чи навіть стародавню церкву, на жаль і таке буває, ніщо не є священним, а можливо, двохсотрічну стару лікарню. У час, коли можновладці вирішили рухатися «Вперед», відповідно до 190-річного міського девізу, зупинити їх не так просто. Більш детально про втрачені та ті, які на межі втрати, пам’ятки Бірмінгема читайте на birmingham-future.com.
Зв’язки між минулим і сучасним
Як відомо, не всі зміни відбуваються на краще. Тим більше ті, які передбачають руйнування архітектурних пам’яток. До прикладу, історики стверджують, що в кожному місті конче потрібні старі будівлі, щоби підтримувати зв’язки між минулим і сучасним. Тим більше вони потрібні в таких містах, як Бірмінгем, щоб вшановувати місцевий робітничий клас, чия кров, піт і сльози зробили місто таким, яким воно є сьогодні.
Так, дійсно Бірмінгем славиться своїм девізом «Вперед», він викарбуваний на гербі міста. «Вперед» — це також офіційна назва широко несприйнятої скульптури зі скловолокна, встановленої на площі Сторіччя в 1991 році та знищеної регулярними підпалами у 2003 році.
Але в міру того, як дехто з містян дуже хоче слідувати цьому девізу, щоб, як вони думають, нести в місто прогрес і тільки прогрес, багато звичних і улюблених частин минулого міста зникають, або ж можуть зникнути найближчим часом. Щоб цьому зарадити було, навіть створено Вікторіанське товариство, адже Бірмінгем — місто з багатою історією, і захисники культурної спадщини попереджають, що деякі з його найвідоміших пам’яток незабаром можуть занепасти, якщо не зробити їхню термінову реставрацію.
Вікторіанське товариство працює над збереженням, як вікторіанської, так і едвардіанської архітектури, тут дуже побоюються, що фінансова криза в міській раді Бірмінгема може поставити під великий ризик багато історичних будівель у місті. Особливо, до слова, дістається старим лікарням Бірмінгема.
Старі лікарні Бірмінгема
Так, до прикладу, Вікторіанське товариство висловило занепокоєння щодо майбутнього використання колишньої лікарні на Брод-стріт. Будівля, якій зараз понад 200 років, спочатку була побудована як Islington House у 1814 році для Райс Гарріс.
У 1870-х роках тут була створена Лікарня для хворих дітей у Бірмінгемі та Мідленді. Але з плином часу будівля спорожніла. Спроби організувати тут, хоч якесь життя, у підсумку закінчувались нічим. Ще зовсім недавно вона була порожня, а відтак ставала все більш занедбаною, особливо після закриття у 2019 році останнього закладу, який тут знаходився, мова про Zara’s Club.
Заявку на планування 42-поверхової вежі над історичною будівлею було відхилено на початку 2024 року, але Вікторіанське товариство заявило, що відтоді нічого не було зроблено для повернення будівлі в експлуатацію. Не дивлячись на те, що в колишньої лікарні на 80 Broad Street була довга історія, після закриття Zara’s Club будівля була пустою та занедбаною.
Місцевий чудовий фасад у георгіївському стилі, він, що природно, завжди виглядав інакше, ніж сучасні споруди, які його оточували.
Але нині маєток уже не вирізняється вишуканістю та шляхетністю. Насправді це стало дуже помітно. Колись територія історичних приміщень Бірмінгемської ортопедичної лікарні стала безладною, зарослою та запущеною.
Закриття Zara’s Club
До слова, закриття Zara’s Club теж відбулось не буденно. Слід зауважити, що це був відомий і популярний заклад Бірмінгему. Ця суперечлива нічна гаряча точка стала добре відомою серед міських гуляк своїми місцями просто неба та популярними клубними вечорами. Але неодноразові скандали, у які потрапляв заклад і які робили його героєм заголовків місцевих газет зробили свою справу.
У лютому 2019 року Zara’s Club було позбавлено ліцензії на алкогольну продукцію після того, як тут відбулась масова бійка й підірвалася запальна бомба. Власник закладу попередив, як відчував, що заборона на випивку «знищить» бізнес, а оскільки пізніше додався ще й карантин, то він вже відновленню не підлягав. Нічний клуб був виставлений на продаж.
Нині будівля — це бліда тінь колишньої. Вона заросла кущами, блукаючи якими можна знайти безліч атрибутів, які використовують наркомани для вживання наркотиків і купи сміття. Перед будівлею встановили відео камери, тут є знак, що попереджає порушників про цілодобову охорону й поліційний патруль.
Уже мало хто пам’ятає, що тут колись був популярний нічний клуб.
Впізнавані знаки вивіски Zara, слово було написане яскраво-червоними літерами, були видалені. Хоча за рогом, ще можна знайти табличку, що збереглася, а біля входу висить ще одна з графіком роботи.
Відтак приміщення на 80 Broad Street було виставлено на продаж у жовтні 2021 року. Об’єкт включений до списку історичних пам’яток II категорії. Він розташований на ділянці площею близько 13,3 кв. футів, був описаний, як історична будівля, розташована в одній із найкращих зон відпочинку міста.
Агенти Бонд Вулф і Сандерсон Везеролл, які займалися продажем будівлі, заявили, що очікують продажів на «мільйони фунтів стерлінгів, адже це найкраща ділянка».
І судячи з усього в решті решт цей майновий комплекс був проданий. Згідно з документами земельного кадастру, його було придбано за 5,2 мільйона фунтів стерлінгів 1 березня 2022 року.
Зареєстрованим власником будівлі тепер є компанія під назвою HJB Investments, розташована в Лестері. Про подальшу долі історичної лікарні на 80 Broad Street нічого не відомо.
Церквою Святого Луки
Але слід зауважити дві речі. По-перше, у таких непривабливих та неприємних умовах у Бірмінгемі знаходяться не лише лікарні минулого, а, по-друге, цій будівлі ще пощастило, її не демонтували. Як, до прикладу, вчинили із церквою Святого Луки, на Брістоль-стріт.
Церква існувала на цьому місці протягом більш ніж 180 років із моменту, коли в 1842 році була побудована за оригінальним проєктом Гарві Егінтона в норманському стилі.
В 1899 році через погіршення цегляної кладки, церкву перебудували в 1903 році. Тоді авторами проєкту стали Менселла й Менселла з Темпл Роу. Це була справжня команда, яка створила вулицю Ватерлоо, 44, де зараз розташовано Caffè Nero з видом на Бірмінгемський собор. А ще ці джентльмени спроєктували завод Фатторіні в Ювелірному кварталі.
Що ж стосується саме цієї церкви, то «Англійська спадщина» не змогла внести церкву Святого Луки до списку пам’яток, а спроби врятувати церкву з боку Save Britain’s Heritage, Вікторіанського товариства та інших організацій наштовхнулися на глухий опір.
Понад 80 дорослих дерев були або ще будуть вирубані в рамках реконструкції ділянки компанією Barratt Homes. Бірмінгемці були глибоко засмучені втратою церкви. Адже не дивлячись на те, що її не внесли до списку пам’яток, це був прекрасний витвір архітектури та прикраса міста, яке, на жаль, занадто часто недбало ставилося і ставиться до своїх архітектурних цінностей.
Приміщення можна було б переобладнати для використання, в іншому терені, і воно принесло б користь багатьом людям, для яких, у підсумку й будує Barratt Homes. Але не дивлячись на те, що ці аргументи були надані, як компанії Barratt Homes, так і комітету з планування, їх не сприйняли серйозно.
Джерела:
- https://www.birminghammail.co.uk/news/midlands-news/demolished-birmingham-landmarks-weve-loved-15167073
- https://www.birminghammail.co.uk/news/midlands-news/three-birmingham-landmarks-neglected-owners-30300343
- https://www.birminghammail.co.uk/whats-on/whats-on-news/beautiful-broad-street-building-sitting-27533032