Математик і комп’ютерний науковець із Бірмінгема Конвей Бернерс-Лі був частиною команди, яка в 1951 році представила Ferranti Mark 1, перший у світі комерційно доступний електронний комп’ютер. Варто зазначити, що саме зламувач кодів часів Другої світової війни й піонер комп’ютерної техніки Алан Тьюрінг написав інструкцію з експлуатації для цієї машини. У 1954 році Бернерс-Лі одружився з програмісткою Мері Лі Вудс, яка також походила з Бірмінгема. Вудс здобула ступінь із математики в Бірмінгемському університеті й працювала в команді, яка розробляла програми для комп’ютерів «Манчестер Марк 1», «Ферранті Марк 1» й «Марк 1 Стар». У 1955 році Лі стали батьками Тіма Бернерса-Лі, який винайшов Всесвітню павутину і висунув першу пропозицію щодо неї в березні 1989 року. Більш докладно про сім’ю Бернерс-Лі, та про перший Ferranti Mark 1 в Бірмінгемі читайте на birmingham-future.com.
Початок ІТ у Бірмінгемі
На початку ІТ у Бірмінгемі місто пережило технологічну трансформацію, яка заклала основу для його майбутнього квітучого технологічного центру. Саме в цей час з’явилися мейнфрейм-комп’ютери, які зробили революцію в керуванні своїми даними та операціями. У 1960-х і 1970-х роках впровадження мейнфреймів у Бірмінгемі в основному відбувалося завдяки великим підприємствам і урядовим організаціям. Ці масивні машини, розміщені в спеціальних центрах обробки інформації, використовувалися для обробки та зберігання величезних обсягів даних, дозволяючи компаніям оптимізувати свою роботу та підвищити ефективність.
Одним із ключових учасників впровадження мейнфреймів у Бірмінгемі була обробна промисловість. Оскільки Бірмінгем був відомий своїм потужним виробничим сектором, компанії цієї галузі визнали потенціал мейнфреймів для оптимізації своїх виробничих процесів. Це призвело до створення спеціальних ІТ-відділів у виробничих компаніях, проклавши шлях для інтеграції технологій у повсякденні операції.
Поява мейнфреймів також викликала потребу у кваліфікованих ІТ-фахівцях. Бірмінгем швидко відреагував на цей попит, запропонувавши університети та технічні інститути спеціалізовані курси та програми з інформатики та ІТ. Цей приплив кваліфікованих талантів ще більше сприяв зростанню ІТ-індустрії в Бірмінгемі, залучивши більше компаній та інвестицій.
У цю епоху ІТ у Бірмінгемі зосереджувалися насамперед на обробці та зберіганні даних. Мейнфрейми виступали, як центральний центр для всіх обчислювальних потреб, і підприємства покладалися на них для таких завдань, як обробка заробітної плати, управління запасами та фінансовий аналіз. Однак із розвитком технологій і появою менших і потужніших комп’ютерів ІТ-ландшафт у Бірмінгемі почав розвиватися.
Розвиток персональних комп’ютерів у 1980-х і 1990-х роках ознаменував перехід до децентралізованих обчислень, коли окремі особи та малі підприємства використовували обчислювальні технології для власних потреб.
Перший комерційно доступний комп’ютер
Слід зауважити, що такий стрімкий ріст ІТ технологій у місті навряд чи відбувся, якби в 1951 році команда ентузіастів не винайшла Ferranti Mark 1, перший у світі комерційно доступний електронний комп’ютер. І тут не можливо не розповісти про людину, яка винайшла цей агрегат. Мова про Конвея Моріса Бернерса-Лі. Саме він, англійський математик і комп’ютерний учений, працював з однодумцями, які розробили Ferranti Mark 1, перший комерційний комп’ютер зі збереженою програмою.
Конвей Бернерс-Лі народився в Бірмінгемі в 1921 році й був батьком сера Тіма Бернерса-Лі, винахідника Всесвітньої павутини, і професора Майка Бернерса-Лі, дослідника кліматичних змін. На початку Другої світової війни Бернерс-Лі пішов добровольцем у військо, але його перенаправили до університету, оскільки уряд хотів, щоб люди навчалися математики та електроніки. Крім того, Конвей відвідав цикл лекцій з електроніки. Після університету він пройшов подальшу підготовку з електронної інженерії. Він працював, як над встановленням гармат, так і над радаром прожекторів в Англії.
Після закінчення військових дій Бернерса-Лі відправили до Єгипту, де він прочитав книгу Моріса Кендалла «Просунута теорія статистики», яка справила на нього велике враження. Пізніше його найняли, щоб завершити дуже велику обробку перфокарток, їх було близько п’яти мільйонів із 65 колонками для всіх типів транспортних засобів та запчастин. Це означало, що компанії довелося б попрощатися з 30 жінками, які пробивали ці карти.
Бернерс-Лі був демобілізований у 1947 році у званні майора. Потім він працював над системою обробки даних перфокарти для Plastics Division of Imperial Chemical Industries.
Техніка редагування тексту
Він познайомився зі своєю дружиною Мері Лі Вудс на різдвяній вечірці Ferranti в Манчестері в 1952 році. Вона працювала програмістом на комп’ютерах Ferranti Mark 1 і Mark 1 Star з 1951 року. Потім вона працювала в Телекомунікаційному дослідницькому закладі в Малверні до 1946 року, коли повернулася, щоби пройти третій курс свого ступеня. Вона працювала в обсерваторії Маунт-Стромло в Канберрі, що в Австралії, з 1947 до 1951 року. Вони одружилися 10 липня 1954 року в церкві Святого Спасителя, у Гемпстеді.
У 1950-х роках було незрозуміло, як комп’ютери можуть бути використані поза галуззю математики. Крім статистики, Бернерс-Лі здобув знання з дослідження операцій, після чого продемонстрував, що вміє розробляти корисні комп’ютерні програми. Він керував розробкою основних методів обробки даних для сортування та оновлення файлів. У 1956 році він розробив програму для планування виробництва різних компонентів, наприклад, кормів для тварин. У 1957 році він опублікував статтю про машинне завантаження.
У 1960 році Бернерс-Лі розробив техніку редагування тексту — включно з розставленням перенесень — для металевого набору друкованих матеріалів. Оскільки в ті часи простір у пам’яті та резервному сховищі були дефіцитним і цінним ресурсом, він також розробив процедуру стиснення тексту, яку в 1963 році надіслав Бобу Бемеру в Univac. Наприкінці 1960-х років Бернерс-Лі очолював групу медичного розвитку ICT, а потім ICL. Він брав участь у деяких із найперших розробок із застосування комп’ютерів у медицині, а його ідеї щодо стиснення тексту були підхоплені ранньою електронною системою записів пацієнтів.
Перша програмістка-фрілансерка у світі
Дружина Конвей Бернерс-Лі теж не пасла задніх. Доєднавшись до команди чоловіка, комп’ютерна вчена Мері Лі Бернерс-Лі, написала програми для одночасного розв’язування до 40 рівнянь. Це була послуга, що мала попит в аеронавтиці, і яка перевіряла межі сумнозвісно ненадійної машини.
Бувши молодою матір’ю в середині 1950-х років, вона самостійно працювала домашнім консультантом із програмного забезпечення, що зробило її одним із перших у світі програмістів-фрілансерів. Жінка писала вдома програми для відстеження метеорологічних куль для Міністерства авіації та розв’язання проблем автобусної групи для Лондонського транспорту.
Саме так у Бірмінгемі з’явився перший комп’ютер, розробниками якого стала бірмінгемська сім’я, “комп’ютерні ботаніки” найвищого рівня.
Джерела:
