Бірмінгем — друге за величиною місто Великої Британії, де вулиці були постійно наповнені гулом автобусів, сигналами приміських поїздів та гуркотом трамвайних коліс. Тут транспортна мережа така насичена, що ідея будівництва метро здавалася ще аж якою очевидною. Але, як з’ясувалося, проводити лінії класичного підземного метро виявилося досить утратно економічно, та і клопітно технічно.
Тому бірмінгемська влада замість цього вирішила створити легку трамвайну систему — West Midlands Metro, яка плавно поєднує центр із передмістями та забезпечує швидкий і зручний рух для тисяч жителів щодня. Задум спрацював. Саме ця система стала відповіддю на потреби міста, замінивши те, що могло б стати величезним підземним проєктом, а більш детально про все це можна почитати тут: birmingham-future.com.
Історія транспорту та ідея метро в Бірмінгемі
Ще на початку XX століття Бірмінгем був одним із промислових центрів Англії, і місто активно розвивало транспортну мережу. Вулиці були заповнені як звичайними, так і кінними трамваями, а пізніше — автобусами, які обслуговували численні промислові райони та передмістя.
У середині XX століття виникла ідея побудови повноцінного підземного метро, подібного до лондонського Tube. Мотиви цього плану були очевидні — місто зростало, автомобілів ставало все більше, а густий рух у центрі спонукав до користування швидким транспортом, який не стоїть у заторах.
Здавалося б, усе очевидно, однак реалізація проєкту будівництва метрополітену зіткнулася з низкою серйозних проблем. Однією з найсерйозніших стали економічні обмеження. Річ у тім, що будівництво підземних тунелів у густонаселених районах вимагало надзвичайно великих інвестицій. На той час міський бюджет не міг витягнути такі видатки без залучення значних позик або державної підтримки.
Вельми непростими виявилися і технічні складнощі. Ґрунтові умови Бірмінгема, стара забудова та наявність підземних інженерних комунікацій робили будівництво тунелів не просто складним завданням, а надзвичайно складним. Багато ділянок центру міста просто фізично було неможливо прокопати без ризику руйнування тутешніх будівель.
Тому, з огляду на те, що певна альтернатива вже існувала — густо розгалужена мережа автобусів та приміських поїздів, які частково розв’язували транспортне питання — було вирішено, що інвестування величезних коштів у його будівництво, здавалося, менш доцільним порівняно з модернізацією цієї чинної системи.
Неабияку роль у відмові від плану будівництва повноцінного метро відіграли й політичні та соціальні фактори. Уряд та міська влада були на той час обережні у виділенні великих сум на підземні проєкти, враховуючи економічні кризи та необхідність післявоєнного відновлення міста.
У результаті ідея повноцінного метро залишилася на папері, а місто обрало більш реалістичне рішення та взялося за створення легкої трамвайної системи West Midlands Metro, яка могла швидко та гнучко інтегруватися в чинну транспортну інфраструктуру.
Цей приклад показав, що не всі грандіозні ідеї підходять для конкретного міста, навіть якщо вони здаються очевидними, на перший погляд. Бірмінгем обрав шлях практичності, і нині його трамвайна система успішно виконує функцію швидкого міського транспорту, яку колись планувалося делегувати метрополітену.
Втілення бірмінгемської ідеї в життя
Ідея West Midlands Metro була реалізована на початку 1990-х років як легка трамвайна система, здатна швидко інтегруватися в чинну транспортну мережу Бірмінгема та навколишніх міст. Мета полягала в тому, щоб забезпечити пасажирів сучасним, надійним і, головне, швидким комунальним транспортом, який зміг би доповнити густо розгалужену мережу автобусів і приміських поїздів.
Будівництво лінії відзначалося низкою особливостей. Значна частина маршруту була прокладена по старих залізничних коліях, що дозволило зменшити витрати на будівництво та уникнути масштабного руйнування історичних будівель у центрі міста.
Такий підхід також дав змогу зберегти архітектурну спадщину Бірмінгема й мінімізувати незручності для мешканців міста. Відтак у самому центрі трамвай йде прямо по вулицях, поруч з автомобільним рухом, а поза центральними районами переходить на власні колії, що дозволяє підтримувати високий темп руху та обходити затори.
Так само під час будівництва особливу увагу приділяли сучасним технологіям. Нині низькопідлогові трамваї роблять систему зручною для людей з обмеженими можливостями та велосипедистів, а автоматичне сигналізування та контроль руху забезпечують безпечний і точний графік.
Цікаво, що деякі ділянки лінії прокладалися через колишні промислові зони, де доводилося використовувати спеціальні мостові конструкції і навіть частково відновлювати старі промислові шляхопроводи, щоб забезпечити безперервний маршрут. Крім того, ще на етапі проєктування було передбачено майбутнє розширення ліній, що дало змогу поступово об’єднати нові райони Бірмінгема та міста Black Country без перебудови основної траси.
Нині West Midlands Metro поєднує центр Бірмінгема з Вулвергемптоном та іншими передмістями, щодня перевозить тисячі пасажирів і фактично виконує функцію швидкого міського транспорту, яку раніше планувалося забезпечити підземним метро.
West Midlands Metro — плани на майбутнє
Отже, West Midlands Metro нині є серцем швидкого міського транспорту Бірмінгема. Система особливо популярна в години пік, коли ранкові та вечірні потоки працівників і студентів прямують до центру чи з нього. У цей час трамваї ходять із високою частотою, приблизно 8–10 хвилин між поїздами.
Користування Metro Бірмінгема доволі просте. Для пасажирів доступні одноразові квитки та абонементи на день або місяць, а сучасні мобільні додатки дозволяють перевіряти розклад, купувати квитки та планувати поїздку онлайн. Оскільки в центрі міста лінія йде вулицями поруч з автомобільним рухом, а поза центром — на власних коліях, забезпечується оптимальний баланс між швидкістю та безпекою.
Але час не стоїть на місці. Бірмінгем продовжує розвивати транспортну мережу, і West Midlands Metro готується до значного розширення. Уже реалізовано проєкти, що дозволяють з’єднати нові райони Бірмінгема та Black Country.
До того ж будуються нові ділянки до Dudley, Brierley Hill і Solihull. Також є плани прокласти додаткові маршрути, які мають забезпечити пряме сполучення із житловими кварталами та комерційними зонами, а також інтеграцію з автобусами та приміськими поїздами.
Така економія виявилася доречною
У підсумку можна резюмувати, що West Midlands Metro — це приклад того, як практичний підхід до міського транспорту може поєднувати комфорт, швидкість і перспективу розвитку, демонструючи, що навіть без класичного підземного метро Бірмінгем здатен забезпечити сучасний мобільний простір для своїх мешканців.
Ця система не лише стала успішним прикладом, але і продемонструвала, як обираючи практичність перед грандіозними планами, Бірмінгем зміг створити сучасний і зручний транспорт для своїх мешканців, при цьому суттєво зекономивши власні кошти в той час, коли вони були вельми потрібні для відбудови після Другої світової війни.
Джерела:
- https://www.gov.uk/government/news/spades-in-the-ground-on-295-million-west-midlands-metro-extension
- https://www.birmingham.gov.uk/info/50344/central_birmingham/1783/midland_metro_extension
- https://www.westmidlandsmetro.com/about/expansion/
- https://westmidlandsnetwork.co.uk/who-we-are/what-we-do/west-midlands-metro-tram-extensions/